Вибір професії

Підлітки старших класів (9-11) майже всю свою енергію витрачають на самопізнання, пошук відповіді на питання «Хто Я?», свого покликання та професії, намагаються реалізуватися в різноманітних хобі, гуртках та уподобаннях. І для батьків цей віковий період дитини також дуже відповідальний та непростий.

Існує стереотип, що після школи потрібно відразу ж вступити до інституту, обрати професію на все життя. Саме вища освіта вважається запорукою кар'єрного зростання, стабільності та успіху в житті кожної людини. Але на практиці ми можемо побачити, що більше 50% випускників ВНЗ не працюють за фахом, або перекваліфікуються, або покидають країну, їдучі на заробітки. Це свідчить про те, що підлітки вступають до інститутів тому, що «так треба всім», обирають ту професію, яку порадили батьки/вихованці чи друзі, не знаючи себе і своїх можливостей. Але насправді, перша вища освіта грає надзвичайно важливу роль у житті людини. Вона ніби програмую розум сприймати світ крізь призму професійного бачення.

На сьогоднішній день, бути фахівцем вузького напрямку вже не актуально. Для прогресу в професійній діяльності будь-якої галузі, не вистачає лише отриманих знань у вищому навчальному закладі. Сьогодення дуже швидко змінюється. Тому молодь прагне до саморозвитку та працює над собою, удосконалюючи креативне мислення, розширюючи світогляд.

Вибір професії, як трудової діяльності, для підлітка починається з самоусвідомлення; пізнання своїх індивідуальних особливостей; оцінки можливостей, якостей та вмінь; вивчення потреб у суспільстві та вимог до професії. Насамперед сім’я, батьки та рідні відіграють надзвичайно важливу роль у пошуку себе, як професіонала. Так як вони є прикладом – позитивним чи негативним, але прикладом. Коли діти бачать своїх батьків після роботи, перед роботою, чують розмови про роботу – у них складається уявлення про ту чи іншу сферу діяльності і приймають рішення, щодо відповідної професійної діяльності.

Всі люблячі батьки, бажають для своєї дитини найкращого, мріють про високі вершини, які вона може досягти. І таким чином вкладають у розвиток свого сина чи доньки всі можливі ресурси ще з дитинства. Батьки втілюють у життя своєї дитини мрії свого дитинства, і насолоджуються досягненнями, ніби своїми власними. А коли поразки, неуспіх? Відбувається справжній емоційний вибух. Незадоволенні батьки звинувачують у невдячності свого чада, нав’язують необхідність більше працювати і взагалі прийняти цей вибір – як істину всього життя. А що відбувається з дитиною? Дитина втрачає віру в себе, звинувачує себе в провалі, починає жити з відчуттям боргу, не чує свого бажання і лише всліпу підкорюється бажанню батьків…до певного вікового розвитку свого життя. Однак таке ставлення до формування професії дитини може руйнівно позначитися на самовизначенні та щасті в цілому особистості. Важливо наголосити на значимості та відповідальності найближчих людей і їх вплив.

Звичайно провідною діяльністю для учнів старших класів є навчання, і чимало часу свого життя вони проводять в стінах школи. Педагоги різних предметів, класні керівники, адміністрація школи завжди готові підтримати та направити на розвиток здібностей підлітка. Психологом та соціальним педагогом проводяться дослідження професійної орієнтації та надаються рекомендації всім старшокласникам щодо спрямованості дитини в тій чи іншій сфері діяльності.

Окрім того, в центрах зайнятості існують спеціально підготовленні відділи, спеціалісти, які допомагають не лише працевлаштуватися, але й знайти своє призначення в професійній сфері. На сайтах розроблені спеціальні тести, що складаються з досліджень 3 напрямків: те, що дитина хоче; те, що вміє; те, що може (http://profi.dcz.gov.ua/). Кожний підліток може самостійно зареєструватися на сайті, пройти діагностику і отримати результати та інтерпретацію отриманих даних.

Існує чимало проектів, спеціалістів, порад та іншої інформації, де мова йде про процес професійного самовизначення. Проте важливо прислухатися до своєї інтуїції, згадувати свої мрії і уявлення про себе, як дорослу людину; співставляти свої хист та таланти; усвідомлювати особливості над якими необхідно працювати і вдосконалюватися. Постійно працювати над своїм особистим розвитком, цікавитися різними галузями життєвого простору та активно приймати участь у пізнанні себе. Та пам’ятати про те, що професію важливо обрати ту, яка ближча до душі… але вона може бути не однією на все життя.