Сьогодні комп’ютерні технології є тим сучасним способом передачі знань, що відповідають якісно новому змісту навчання й розвитку дитини. Вони значно збільшують можливості для всебічного саморозвитку, самоосвіти та розширення комунікативних зв’язків. З іншого боку, з’являється необхідність педагогічного, психологічного, медичного, культурологічного захисту дитини від надлишкових, деструктивних та руйнівних впливів ІКТ. Доведено, що до 14 % користувачів Інтернету мають залежність, до 25 % набувають її протягом півроку від початку перебування в мережі. Термін “психологія Інтернету” уже міцно ввійшов у сучасні наукові публікації. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) внесла комп’ютерну залежність у розряд категорій патологічних пристрастей.
Діяльність користувачів ПК та мережі Інтернет можна розділити на пізнавальну, ігрову й комунікативну. Дітей приваблює наявність «власної території», яку складно контролювати дорослим; можливість самостійно приймати рішення, відсутність відповідальності за свої вчинки. Проте тривале перебування у світі віртуальної реальності може стати причиною адиктивної поведінки (від англ. аddiction — схильність, згубна звичка), що характеризується прагненням перебувати за комп’ютером якомога довше та є проявом соціальної дезадаптації.
Пізнавальна діяльність. Безумовно, відмовлятися від комп’ютера не варто. Для того, щоб не зашкодити здоров’ю дитини необхідно дотримуватися простих правил: сприятливий мікроклімат у приміщенні (температура 19,5 ± 0,5 °С, вологість повітря не більше 75 %, 3кратний обмін повітря за годину, щоденне вологе прибирання); достатнє рівномірне освітлення; правильна організація робочого місця (площа на 1 місце не менше 6 квадратних метрів, мінімальна відстань від екрана до користувача - 50–70 см, площина екрана має бути перпендикулярною нормальній лінії зору, висота робочого крісла має регулюватися); встановлення оптимальних параметрів монітора; регулярні перерви з виконанням вправ для очей та загальних фізичних вправ (кожні 15-30 хвилин, залежно від віку дитини).
Ігрова діяльність. Ігри стали масовим явищем На Міжнародній токійській виставці іграшок уже в 1998 році було представлено 70 тисяч різноманітних ігор. Усі комп'ютерні ігри можна умовно поділити на рольові й нерольові. Цей поділ має принципове значення. Найбільш цікавими та водночас небезпечними є рольові комп’ютерні ігри, які здатні сформувати стійку психологічну залежність. Дитина отримує гострі, яскраві враження у віртуальному світі і не прагне повертатися в буденність. Підсилює комп’ютерну залежність гра в мережі Інтернет. Рольові комп'ютерні ігри бувають з видом "з очей" комп'ютерного героя та з видом ззовні на комп'ютерного героя. Ігри з видом "з очей" комп'ютерного героя характеризуються найбільшою силою "затягування" у гру і вже через кілька хвилин гри гравець починає втрачати зв'язок з реальним життям.
Комунікативна діяльність. Інтернет це – безмежні можливості. Проте варто пам’ятати про певні ризики, які виникають під час спілкування в мережі. Кіберпереслідування – зумисна передача хибної, непристойної чи несприятливої інформації про іншу людину. Це найбільш поширений онлайн-ризик типу «від рівного рівному» для всіх підлітків. Секстинг можна визначити як «передачу, прийом та пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефона, комп’ютера чи інших цифрових пристроїв. Статистика свідчить, що 20% підлітків відсилали або розміщували фото чи відео, на яких вони зображені оголеними чи напівоголеними. Дехто з них опинився під загрозою звинувачення або ж їх було звинувачено в кримінальному злочині (дитяча порнографія). «Facebook-депресія» визначається як депресія, що розвивається, коли діти й підлітки витрачають багато часу на відвідування сайтів соціальних ЗМІ, а потім з’являються класичні симптоми депресії. Актуальним залишається ризик «від кожного для кожного» - недотримання конфіденційності, обмін занадто великим обсягом інформації або розміщення інформації про себе чи інших. Діти й підлітки, яким не вистачає усвідомлення поняття приватного життя, часто надсилають недоречні повідомлення, фото й відео, не розуміючи, що «те, що потрапляє в інтернет, залишається в інтернеті». Відвідуючи різні веб-сайти, користувачі можуть залишити певні докази того, які саме сайти вони відвідали. Цей поточний запис усієї веб-активності особи називається «цифровий відбиток». У результаті майбутній вступ до ВНЗ чи отримання робочого місця можуть опинитися під загрозою через необдумані й поспішні кліки мишкою. Безладна інтернет-активність також може привернути увагу шахраїв. Багато сайтів соціальних ЗМІ перенасичені поведінковою рекламою (спрямованою на людей відповідно до їхньої «веб- поведінки»), рекламою на демографічній основі (спрямованою на людей відповідного віку, статі, освіти, сімейного стану тощо). Це впливає не лише на купівельні тенденції але й на погляди дитини щодо того, що саме слід вважати нормами. Для батьків особливо важливо бути обізнаними у поведінковій рекламі, тому що вона часто трапляється на сайтах соціальних ЗМІ і використовується для збору інформації про користувачів сайту. Важливо інформувати дітей і підлітків щодо цієї практики, виховувати грамотних медіа-споживачів.
Як визначити наявність залежності? Соціальні та психологічні симптоми: гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером; неможливість зупинитися; збільшення часу, проведеного за комп'ютером; нехтування родиною й друзями; відчуття порожнечі, депресії, роздратування без комп'ютера; проблеми з навчанням; економічні проблеми; нехтування особистою гігієною. Головне, що у дитини розвивається «Я віртуальне», розвиток реальної особистості різко загальмовується.
Крім того можуть з’являтися фізичні симптоми. На перше місце виходять зміни психологічного стану та невротичні розлади. Неконтрольоване у часі спілкування з комп’ютером на тлі перевтоми призводить до розладів сну, метушливості у поведінці, порушення пам’яті. У процесі роботи з ПК може розвиватися комп’ютерний зоровий синдром, який призводить до зниження гостроти зору. Вимушена поза з нахилом уперед призводить до звуження грудної клітки, що відбивається на роботі серця; спричиняє порушення мікроциркуляції крові, викривлення хребта, захворювання кистей рук. У користувачів ПК частіше відзначаються захворювання жовчного міхура і печінки.
Поради батькам. Щоб захистити свою дитину від негативних наслідків сучаних технологій радимо Вам починати з дошкільного віку, давати чітку установку, що комп'ютер це - сучасний інструмент для навчання, професійної діяльності, творчості та спілкуванн. Контролювати, щоб комп’ютер не замінював реальність. Показати дитині, що існує безліч цікавих ігор та розваг крім комп'ютера, які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й нормалізують психологічний стан. Розмовляти з дитиною, обговорювати конкретні питання, з якими вона стикається. Працювати над усуненням власних прогалин у знаннях про сучасні технології, які використовують сучасні діти та програмне забезпечення для здійснення контролю доступу до інтернету за відсутності батьків. Робити акцент на соціальній відповідальності та здоровому способі життя, а не на покаранні.
Бажаємо здоров’я та успіхів у навчанні.
