ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ З ЕМОЦІЯМИ

    Щоб навчити дитину управляти емоціями, необхідно допомогти їй перейти від негативних емоцій (таких як стрес, страх або занепокоєння) до позитивних. Довірливі й теплі стосунки в родині сприяють формуванню адекватної емоційної реакції на події, високої самооцінки; допомагають розуміти емоції інших людей. Діти, яким батьки допомагають справлятися зі складними почуттями, поступово вчаться керувати емоціями самостійно.

   Дуже важливо розуміти взаємозв'язок між емоціями дитини та її поведінкою. Високий рівень «гормонів стресу» призводить до зниження рівня мотивації, пригніченого стану, проблем з концентрацією уваги, небажання контактувати з оточенням, швидкої стомлюваності, проблем зі сном тощо.

     У свою чергу підвищення рівня «гормонів щастя» вимагає від батьків певних зусиль і часу. Частіше грайте з дитиною, разом займайтеся тим, що їй цікаво. Використовуйте арт-терапію. Не обов'язково бути художником чи музикантом. Головне - навчитися направляти емоції дитини у потрібне русло за допомогою творчості. Наприклад, зняти втому допоможе малювання квітів; відчуваєте роздратування - порвіть папір на дрібні шматочки і зробіть разом аплікацію; орігамі допомагає позбутися тривоги; малювання візерунків - чудовий метод для розслаблення. Це лише деякі арт-терапевтичні методи для керування емоціями. Арсенал їх набагато більший. А взагалі творчість не лише позбавляє від негативу, а й надихає на розвиток та самовдосконалення. Спробуйте створити відчуття щастя!

  Обов’язково розмовляйте з дитиною. Під час розмови дотримуйтеся певних правил:

• запитуйте дитину про її почуття;

• використовуйте відкриті питання, які б мотивували дитину виражати емоції («Що тобі найбільше сподобалося?», «Чому?»);

• давайте дитині зрозуміти, що її чують і розуміють;

• розмовляйте з нею наодинці, а під час розмови не займайтеся нічим стороннім;

• під час розмови перебувайте на одному рівні з дитиною, щоб не викликати в неї відчуття дискомфорту;

• підтримуйте візуальний контакт з дитиною, проявляючи до неї інтерес;

• вираз обличчя під час розмови  має бути позитивним;

• слухайте, що каже дитина, й самі підтримуйте розмову з нею;

• розмовляйте не надто голосно та швидко.

   Частіше обіймайте дитину, виявляючи повагу, теплоту, розуміння. Тактильні контакти дають позитивні емоції, підтримують у складних емоційних ситуаціях. Маленьким дітям подобаються обійми. Старшим дітям більше подобаються дружні дотики або просто жести схвалення. Дитина, яка має багато тактильних контактів, легше реагує на стресові ситуації, швидше заспокоюється. Якщо дитина не любить дотиків, знайдіть інші способи встановлювати контакт з нею.

  Правильно реагуючи на емоційні сигнали дитини, Ви допоможете їй навчитися розуміти свої емоції й управляти ними. Відображайте емоції, відповідаючи  на емоційні реакції дитини. Пам’ятайте, що те, як ви говорите, не менш важливе, ніж те, що саме ви говорите. Можна поєднувати слова з невербальними засобами комунікації (пози, жести тощо). Використання невербальних сигналів робить Ваші слова більш переконливими. Для дитини важливо, щоб вербальні й невербальні сигнали відповідали один одному. Наприклад, спокійний тон і відкриті жести в поєднанні з терплячим поясненням вселяють у дитину відчуття безпеки й довіри.

  Спостерігайте, за тим, як інші батьки спілкуються зі своїми дітьми. Можливо, Ви відкриєте новий спосіб встановлювати контакти з дитиною,  заспокоювати її.

Бажаємо гарного настрою! Будьте завжди на позитивній хвилі!