Стресові ситуації у підлітковому віці
Підлітковий вік складний та цікавий одночасно. Це час змін та суперечок. У цей період в особистості відбувається зустріч дитинства та дорослішання. Це як під час зміни пори року, з чимось доводиться прощатися назавжди і приймати нові умови, складові життя. Це є природньо. Майже всі зміни нерідко пов’язані з докорінним ламанням попередніх цінностей, інтересів, взаємовідносин та світогляду. З’являються нові потреби та усвідомлення, що не вистачає навиків їх задовольняти. Майже завжди зміни супроводжуються появою у підлітка суб’єктивних, особистісних труднощів. Ускладняються виховання, дитина перестає слідкувати існуючим правилам та постійно, в різних формах, проявляє свій протест (грубість, замкненість, агресію, лайки..). Дорослим та батькам здається, що це відбувається несподівано, дуже бурхливо, різко та неочікувано. Стає неможливо витримувати цю напругу та постійне нерозуміння один одного. Все це призводить до появи стресу. Підлітків лякає все, що невідоме та нібито «небезпечне». Тому, цю тему ми підіймаємо та розкриваємо для того, щоб бути обізнаним і хоча б трошки спробувати зрозуміти труднощі підліткових етапів становлення особистості та згадати себе в цьому віці.
Перш за все, давайте почнемо з визначення поняття «стрес». Це слово прийшло до нас з англійської мови, і в перекладі означає «натиск, тиск, напруга». Згідно з тлумачним словником Стрес – це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварини чи людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів). Стресові ситуації зустрічаються у житті кожної особистості. Екологічно та безпечно долати ці періоди людина навчається, в першу чергу, на основі виховання батьків, встановлених сімейних цінностей та правил, таким чином збільшує свій власний життєвий досвід.
Пропонуємо розглянути основні причини, які можуть створити особливо важку стресову ситуацію для підлітка.
- 1.Для дітей в цьому віці важливим є встановлення взаємовідносин з оточуючими: з однолітками, з дорослими, з батьками, з вчителями… вони навчаються будувати відносини, пізнаючи себе в них. Деяким підліткам складно бути нарівні з усіма, складно бути схожим на однолітків і це стає причиною їх занепокоєння та часто призводить до стресового стану.
Порада психолога. Довіряйте дитині, але будьте залученими до її життя, оточення, діяльності. Даючи відповіді на питання підлітка – важливо бути абсолютно відвертим, чесним с собою та з ним, тому що ніхто краще не відчуває істину, ніж дитина. Залучайте підлітка до спільного обговорення життєвих ситуацій, діліться своїм досвідом та власним аналізом проблем.
- 2.Очікування. Щоб бути прийнятим, завоювати авторитет, отримати повагу членів сім’ї, колективу, вчителів дитина повинна гарно працювати, виконувати всі поставленні задачі, бути «зручним» для оточуючих, отримувати хороші оцінки під час навчання та постійно демонструвати свою успішність. Такий тиск часто позначається на психічному здоров’ї молодих людей.
Порада психолога. Усвідомити та прийняти факт – ми всі різні і з цим правом ми народилися! Діти мають різні можливості, схильності, таланти і не слід очікувати та вимагати неприродніх результатів. Важливо підтримувати, мотивувати та розвивати здібності саме вашої дитини. Примушувати, тиснути та вимагати від підлітка бути НАЙкращим, НАЙрозумнішим, НАЙшвидшим, НАЙактивнішим… може призвести до різних труднощів психічного розвитку.
- 3.Порівняння. В житті так побудовано - істина прихована у відносності та в порівнянні. З самого народження батьки порівнюють своїх дітей з однолітками, з братами та сестрами, з собою. І це призводить до почуття невпевненості в собі, зниженню самооцінки, появи комплексів та постійного відчуття «недостатньо хороший».
Порада психолога. Кожна дитина унікальна. Найефективнішим порівнянням буде порівняння з особистісними змінами, результатами, досягненнями. Тільки таким чином можна рухатися в своєму напрямку та розвиватися, досягаючи своїх успіхів. При цьому вірити в себе та цінити свою сутність.
- 4.Конфлікти. У кожній сім’ї, колективі, між двома та більше людьми зустрічаються проблеми, суперечки незначні або суттєві. Це нормально. Зіткнення інтересів призводить до новоутворень: внутрішніх або зовнішніх. Але будь-яка проблема стає дійсно серйозною, якщо вона впливає на психічний стан здоров’я дитини. Часті суперечки в сім’ї, напружені стосунки між батьками завдають довгострокової шкоди психіці дитини.
Порада психолога. Моральний обов’язок батьків – поводитися зі своїми дітьми відповідально, чесно та екологічно. Якщо виникають конфлікти в сім’ї – важливо розібратися та проговорити свої відчуття, переживання, без звинувачень та використовуючи «я – висловлювання».
- 5.Втрата. Мова йде не про смерть, а про: зупинку стосунків з особливою людиною; переїзд; зміну школи/класу; появою нової дитини в сім’ї (втрата бути єдиною дитиною у батьків); загибель домашньої тварини; та ін. Для підлітків поняття втрата стає актуальною та гостро сприймається. В підліткову віці люди зіткаються з тим, що деякі очікування – марні, обіцянки – не серйозні, усвідомлення того, що бути дорослим – не так просто, а повернутися в дитинство не можливо…і ці та багато інших думок можуть довести дитину до стресу, а ще гірше депресії.
Порада психолога. Кожного дня спілкуйтесь з сином/донькою відверто, навіть якщо розумієте, що не в силах сказати правду – так і кажіть: «Поки я не готовий/готова тобі сказати як є!». Але чесно. По-дорослому, свідомо та відповідально. Вислуховуйте розповіді підлітка терпляче та без оцінок, тим паче без недооцінення. Для них все може бути гіперболізовано та найважливішим. І це краще пережити разом. Довіру потрібно заслужити, а втратити можна лише 1 вчинком або ігноруванням. Будьте поруч і говоріть про це, але не порушуйте особистісний простір. Нагадуйте про те, що завжди готові допомогти та підтримати.
Ми розглянули лише декілька, найяскравіших прикладів причин, які можуть призвести до виникнення тривожних, стресових станів. Слід пам’ятати, що в цей віковий період відбуваються зміни фізіологічні, розгортається процес статевого дозрівання, що спричинює неминучий процес зміни зовнішності та внутрішньої складової особистості. Це призводить до посилення тривоги; неможливості зосередитися на чомусь; допущення помилок; погіршення пам’яті; відчутті постійної втоми; відчутті втрати контролю над собою та ін. Будьте уважними до своєї дитини, терплячими та з розумінням ставтесь до кришталевого періоду життя, спілкуйтесь відверто та не соромтесь звертатися по допомогу, якщо відчуваєте себе не силах впоратися з питанням!
