Весна — час розквіту, нових надій і прощань. Щороку у травні шкільне подвір'я збирає учнів, учителів, батьків та гостей на особливу подію — Свято останнього дзвоника. Це не просто традиція, а щемлива мить, коли школа прощається з випускниками, які вирушають у самостійне життя.
Цьогорічний захід пройшов під лагідним сонцем із морем квітів, щирими обіймами та сльозами на очах. Головними героями свята стали учні 4-их, 9-их та 11 класів— усміхнені, трохи схвильовані, святково вбрані, з поглядом у майбутнє.
Під звуки фанфар діти вишикувалися на подвір'ї ліцею.
Захід розпочали з Державного Гімну України. До вітального слова запросили директора ліцею. Чумак Світлана Володимирівна привітала зі святом усю ліцейну родину. Учням побажала миру, насиченого позитивними емоціями літа, теплого сонечка. Батькам подякувала за підтримку, довіру та співпрацю, педагогічному колективу— за самовідданість і професіоналізм.
Зворушливими були виступи дітей молодших класів. Маленькі голоси співали пісні, бажали щастя й перемог.
Випускники подякували учителям за знання, терпіння, підтримку і за те, що були поруч.
Найщемливішим моментом дійства були шкільні вальси випускників. Це більше, ніж просто танець. Це символ прощання зі шкільним дитинством, ніжне «дякую» Альма-матер та зворушливе «до побачення» безтурботним рокам! І ось пролунав останній дзвоник. Малиновий, трепетний, особливий… Він сповістив не тільки про завершення навчального року, а й цілого етапу в житті наших одинадцятикласників.
Дорогі випускники!
Нехай вам щастить! Нехай збуваються найзаповітніші мрії! Нехай здійснюються найсміливіші бажання. А шкільний дзвоник лунає в серці як символ доброго старту у доросле успішне життя!
